Битись, битись, не розгубитися,
Вже не буде так, як колись!
Залишає душа колиску,
Щоб нарешті з вогнем зустрітися.
Час спливає. Біжить, клекоче.
Незворотньо. Без запитань.
Та минуле навряд відстане.
Впав зарано до прірви хлопчик.
Простягали до нього руки,
Серце билося в сто відлунь,
Та не там вже чекав рятунку,
Та не там вже злітали звуки.
Битись, битись, не розгубитися,
Вже не буде так, як колись!
Залишає душа колиску,
Щоб нарешті з вогнем зустрітися.
|